ТЕПЛО ЛЮБОВІ (до композиції Сергія Тамбарського "Письмо" https://youtu. be/aShgwvVXY9o)


Сніг  осінню  красу  вкрив,  
Зник  безслідно  терпкий  настій,  
Дмуть  байдужі  холодні  вітри,  
Для  тепла  вже  немає  доріг.
Я  так  хочу  вернуть  час,
Рук  відчути  твоїх  тепло
І  побачить  кохання  в  очах,  
У  твою  щоб  повірить  любов.  

Стежини  снігом  віхола  встеля,  –  
Посріблена  хурделиця  кружлялє.
Мої  блукають  мрії  поміж  хмар,
Як  і  любов  моя.
Сніжинками  увесь  світ  замело,
І  не  знайти  до  серденька  стежини.
Розвіяла  хурделиця  тепло,  
Чи  збереглось,  скажи?

Сад  сріблясту  вдягнув  шаль,
І  поглинув  мої  слова,  –
А  сніжинки  кружляючи  вальс,
Звук  в  далекий  знесли  тихий  край.


І  завіса  зими  ця
Наш  зв’язок  розірвать  змогла,
А  сніжинкам  холодним  серця
Уже  серед  снігів  не  знайти.

Стежини  снігом  віхола  встеля,  –
Посріблена  хурделиця  кружлялє.
Мої  блукають  мрії  поміж  хмар,
Як  і  любов  моя.
Сніжинками  увесь  світ  замело,
І  не  знайти  до  серденька  стежини,
Розвіяла  хурделиця  тепло,
Як  повернуть,  скажи?

25.11.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: Martsin Slavo