Я, є така ,як всі: сміюсь, і плачу
І так люблю, босоніж іти в траву.
Надіюсь, на себе... Бога, удачу,
Слухаю небо високу октаву.
Я, у мріях, як птах лечу ген за плай
І сягаю, поміж хмар вище неба.
Крильми птаха обіймаю небокрай
Для душі, це щастя й потреба.
О я , так люблю ,як сонечко встає!,
Як сідає низенько понад вечір.
Тече водограй хвилями виграє
Вітром лечу у даль краї лелечі.
Милуюсь, як зіркою згасає день
Проводжаю ясне сонечко спати.
Солодять ніжні мелодії пісень
Муза колише немов дитя мати.
Я, була колись молода, красива
Румяне личко, до пояса коса.
Немов рання весна була щаслива
І усміхалась, сонечку в небесах.
Я, романтик - лірик люблю природу
І різні пори року на цій землі.
Від спраги, п'ю з джерела чисту воду
Згораю зіркою живу у вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: Чайківчанка