Я міг би любити тебе, як ті, що
Завжди любили тебе, як синє
Небо, в обіймах обрію, стиснуте.
Тільки твою роз’єднавши лінію,
Я б полюбив те, що полум'ям звільнене
Вбило б мене, осліпило чи випалило б.
Суще у вічному словом обмовиться,
Скріпить предметність, як кисле оскому, та
Колір гарячий із воском топиться,
Спогад привиддям віддавши сліпому.
Я міг би любити тебе, як ті, що
Завжди любили тебе, як синє
Небо, в обіймах обрію, стиснуте,
Тільки твою роз’єднавши лінію,
Я б полюбив те, що полум'ям звільнене
Вбило б мене, осліпило чи випалило б.
25.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: Володимир Каразуб