Який чудовий легіт на зорі.
Ще море спить. І гори сплять. І небо…
Дрімає поміж віт пташиний щебет.
Притихли до схід сонця чагарі.
Зарожевіла хмарка. Перший знак.
Баклани вартовими на камінні.
І навіть ніч вшановує їх тіні.
Спекотний день віщує Кара-Даг.
І тиша. Та така, що на сто миль.
Куди там в місті спокою шукати.
А тут згубились тижня дні і дати…
І тільки шелест, ніжний шелест хвиль.
02.08.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2021
автор: Микола Соболь