Як в голові будильник тенькнув,
Наставив сон мені хвоста,
Піднялась з ліжка я хутенько.
І ранок теж на ноги став.
Моргнув мені, до справ покликав
І їжею в нутрі проріс.
Скривилась тиша без'язика -
Їй спів пташиний сів на ніс.
У місто вийшла.Тепло. Літо!
У лаврах голови дерев,
В барвистих капелюхах квіти,
І сонце ☀️, наче ситий лев 🦁, -
Лежить, на личку в нього спокій.
Але до любощів мастак!
Цілує ніс мені та щоки.
Я не пручаюсь, мило ж так.
Все довкруж дихає любов'ю.
Твердіє в радості для кістяк.
А десь... війна плюється кров'ю,
Знецінює людське життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)