Тінь ілюзії


резонансами  трансів  розхитане  снитиме  місто
та  безсонними  скронями  лава  тужава  думок
нам  з  тобою  незручно  між  іншими  снами  затісно
твій  чи  мій  усередині  першим  задзвонить  дзвінок

ми  під  різними  фазами  місяця  завше  не  вдома
дах  дарує  лише  ненадовго  ілюзії  тінь
то  не  порухи  змучених  рук  а  допевне  судоми
в  намаганнях  впіймати  початок  надій  мерехтінь

ти  назвеш  поіменно  полічені  пальцями  ребра
там  всередині  чутно  машинний  уривчастий  гул
я  давно  захворіла  хронічною  втомою  неба
хто  сказав  що  самотностям  краще  живеться  впритул



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Сніг_на_голову