Напився сонця та липневих злив,
даруй тепер малечі власну силу,
ще серпень не дійшов до небосхилу,
бо не увесь дозрів «Білий налив».
Це саме час навідатись у сад.
Зірвати власноруч дарунок літа
вже яблунька свої схилила віти
й благоуханний лине аромат.
Люблю побути тут на самоті.
Аж просльозився разом з небом. Значить
мене не оминула Божа вдача
в прожитому до цього дня житті.
01.08.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Микола Соболь