Гей, капелюшник, налий но мені
чаю по вінця,
щоб врешті напиться,
хай дійсність згорить у вогні.
Може щось ліпше насниться,
бодай у химерному сні.
Від чашки на пальцях духмяне тепло,
хвилини щодуху повзуть у кубло,
у прірву розмови пірнають слова
і чашка за чашкою вечір поволі сплива.
Назва змінилась в країни чудес.
Тільки поле одне
залишилось чудесне.
Де, промовивши крекс, пекс і фекс,
ховають розумне і чесне
й звуть цей садівництвом процес.
Та знову на пальцях духмяне тепло,
хвилини щодуху повзуть у кубло,
у прірву розмови пірнають слова
і чашка за чашкою вечір поволі сплива.
Алісі байдуже, куди краще йти.
Міцно стиснула лиш
закривавлений ніж.
Та щоб голову вберегти,
заховалась, де хащі густіш --
Патрулям її не знайти.
Тим часом: на пальцях духмяне тепло,
хвилини щодуху повзуть у кубло,
у прірву розмови пірнають слова
і чашка за чашкою вечір поволі сплива.
Ми чаювати вдвох тут будем знов.
Я усміхнений.
Ти божевільний.
Знаєш -- це запорука цікавих розмов.
Слухай, мабуть ще чаю налий но,
доки час геть від нас не пішов.
Бо досі на пальцях духмяне тепло,
хвилини щодуху повзуть у кубло,
у прірву розмови пірнають слова
і чашка за чашкою вечір поволі сплива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2021
автор: Kameshko