Медово-ніжний аромат жасмину
В той день змішався з терпкістю розлуки…
Сховалось сонце… Десь лунали звуки
Знайомої мелодії: "Не йдииии…"
Чутливий вітер плакав, мов дитина…
Тремтіли зорі… падали на луки…
А хтось невидимий узяв мене на руки
І прошептав на вушко: "Відпусти…"
Розсипав місяць золота кристали
На моря гладь печально-сапфіро́ву…
А хтось невидимий вселив надію но́ву:
"Подякуй за урок, і далі йди!.."
Старі сліди, що душу потоптали,
Змивають хвилі чистого прибою…
Скотився спомин теплою сльозою…
І розчинився в крапельках води…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2021
автор: sandra martini