Я в садах Венери дивлюсь на троянди молоді.
Відблиск сонця їх лоскоче.
О, які вони м’які!
Фіолет та оксамит горошка,
Наче мантія у короля.
Але він – маленький й милий,
Та пахучий, як меду земля.
Вітер, зелень, все прекрасно!
Без образ і без чекань.
Я – щаслива. Божа ласка – все, що прагне серця ніжна лань.
24.07.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2021
автор: JulieJulie