З ПОКЛОНОМ ДО ВІВТАРЯ

З  ПОКЛОНОМ  ДО  ВІВТАРЯ
Молюсь,  з  поклоном  до  вівтаря
У  серці  несу  квіт  білі  Лілії.
Зростила  у  чистих  росах  зоря
В  надії,  оживає  дух  до  святої  Марії.
Віра,  це  є    храм  -  божої  любові
Святий  дім  для  убогих,  сиріт  і  вдів.
І  найвища  висота  у  мові
бальзамовий  лік  з  цілющих  слів.
Я  вірю,  що  пройду  тернистий  шлях
побачу,  ясне    сонце    край  неба.
Перелечу,  пустелю  немов  птах
Господь,  обніме  рукою,  як  треба.
Віра,  це  священна  книга  свята
вервичка  до  небесної  Цариці.
З  чаші,  тіло  і  кров    Ісуса  Христа
у  каятті,  причастя  -у  божій  світлиці.
Життя  -це  від  Бога  нагорода
молитва  захищає  від  гріз  ,вітру.
є    надійна  стіна    в    негоду
у  біді  ,  наш  рятунок  боже  світло.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: Чайківчанка