Нас оточують маски усюди,
ми щодня надягаємо їх.
Це пристойно і звично для всіх --
заховались неправильні люди.
Принагідно до місця і часу,
застарілі сховать під нові.
На них посмішки й сум мов живі.
Все просте й зрозуміле одразу.
Лиш від зайвого ока в безпеці
безсоромно відкинем їх вбік.
Хай як листя пожовкле до ніг,
вартові опадають фортеці.
Бачить тільки найближчим дано,
як найвищу довіру і ласку,
не прикриту нічим спідню маску...
Бо обличчя затерте давно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2021
автор: Kameshko