Матінка рідна моя

Я  пам’ятаю,  матусю,  
Ласку  твою  й  доброту,
Як  я  до  тебе  горнуся    -
Гладиш  голівку  мою.    

Сонце  іде  спочивати,  
Роси  спадають  в  траву,  
Матінко,  звеш  нас  до  хати  -  
Діток  маленьких  до  сну.  

А  на  столі  вже  вечеря:
Борщ  та  смачні  пампушки.
Постіль  для  діток  ти  стелиш:
Простині  та  подушки.  

Я  пам’ятаю  розмови  
Тихі  у  нас  за  столом
І  твоє,  матінко,  слово,  
Й  стежку  за  рідним  селом..  

Завше  мене  ти  водила  
Стежкою  в  житні  поля,
Де  урожаєм  родила  
І  квітувала  земля.  

Все  те  давно  промайнуло,  
Вдалеч  понеслись  літа,  
Тільки  у  спомин  вернулась
Матінка  рідна  моя.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2021
автор: Ольга Калина