Світити зсередини в час, коли сонце в зеніті —
хай інші не бачать, та що ж це відомо тобі.
Можливо, частинка тебе ще захована в літі,
якому так тішаться трави чиїсь молоді.
Світити опівночі в темряву сонного світу,
поклавши долоні на місяць або навпаки,
і світлом тим тихим ділитись хотіти-хотіти:
бо й рани у тобі це просто малі світляки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2021
автор: Сніг_на_голову