Потоки


і  доточує
                                 миті
   доточує
хай  но  витече  все  намочене
               що  вимовчує
               довгими  но́чами
хай  осиплеться  стеля  стовчена
               що  забілює  болем  збочено

і  вагітніє  снами
                                               небажані
в  животі  попід  груди  бражники
осипається  з  крилець  сажа  їх
       і  здавалось  би  ляж
                                                                     і  ні
бо  виловлює  в  собі  зрадників

           і  нутро  роздирає  зопалу
           і  принаджує  м'ясом  сокола
вигрібає  останки  попелу
і  метеликів  тих  закопує
         чорнота
                       підступає  околом

і  розродиться
                         ніччю  впокорена
колисковими  тиші  зорями
нерухомо
нечутно
зморено
               хай  розвидниться  скоро
                                                                                               зна
               дай  води  шторму  моря
                                                                                             на

і  вдовою  до  нового  товчення
доки  того  не  схоче
       ще
       так  себе  запевняє
       що  очі  є
заліковує  я́гіддю  вовчою
і  вкорочує
                                       серце  вкорочує



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: Сніг_на_голову