Кого ми носимо в собі

/Про  Слово  мова-
В  Ньому  все.../
💖💖💖
Олекса  Удайко

МУЛЯЄ

Мені  вже  муляє  
цей  вірш.  
його  несила  
більш  носити.
він  муляє  мені  
ще  гірш,
як  сенбернар  
ліниво-ситий,
що  вів  мене  на  повідку
слів,  
нагромаджених  на  нитку  –
міцну,  сурову,  
хоч  тонку,
як  та  мелодія  
у  скрипки….  
З  тих  пір,  
як  сплетена  вона
у  серці  тихім,  безпораднім,
не  можу  солопіти  на
світ  наш  
красивий,
безпощадний..
Мене  мелодія  п’янить…
через  заплющесвіт  в  світочі
я  бачу  ту  незриму  нить,
яка  веде  крізь  
дні  і  ночі
мене  
в  незвідані  віки,
веде  нестримно,  
очманіло…

Я  ще  побуду  залюбки
в  тім  сні,
до  кому  в  горлі  
милім.  

…Все  ж  запишу,  
щоб  пам’ятать
(моїм  прийдешнім  поколінням)
мелодику  та  благодать
життя  відвічного
нетлінно.

15.07.2021
💖💖💖

РЕМЕЙК
ЩОБ  НЕ  МУЛЯВ

Коли  у  келихах  вино
Добротне,чисте,
виноградне-
Не  гріх  і  випити-  воно  ж
Додасть  снаги,
Зело  парадне.
Слова-  життя,усе  крізь  них,
із  них,і  через,
з-  під  і  біля.
Стремління  й  омут,навпаки,
Суворі  й  добрі,
Чорне  й  біле.
Фонтан  із  слів,що  так  бренить
І  ллється  скрізь
Безперестанку-
Пію  і  п'ю  я  цілий  день,і  щодобово  й
Спозаранку.
Переливайся,джерело  ,потоком  вічним,
Невгамовним,
Ми  Бога  носимо  в  собі,
Він  робить  чаші  наші  повні.
У  Слові-  звук,  скрижалей  сенс.
Буття  і  Альфа  ,і  Омега,
Мій  спів  розмовник-декадент*,
Ти  віддавай  усе,що
"Мега"
Радій  й  ділись  ,роздати  вмій,
Талант  свій  
Бідним  й  безпритулям
Щоб  не  застоявся
Ручай  і  вірш  сьогоднішній
Не  муляв.
*  тут-  той,хто  характеризується  естетизмом,індивідуалізмом.

16.07.2021р.
В.Мала.
💖💖💖

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2021
автор: Валентина Мала