*

Господи,  правда,  це  Ти?
Пестиш  легеньким  вітриком,
Зір  утішаєш  квітами,
Зорі  насіяв  Ти...

Тільки  б  не  відійти!

Я  наче  понад  прірвою.
Боже,  так  мало  вірю  я!
Гину  від  самоти.

Тільки  врятуєш  Ти.
Волі  такої  прошу  я.
Змучена  і  знеможена.
Прошу  Тебе,  прийди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2021
автор: Далека Зірка