Мій тихий птаху, що ковтає темінь,
моє розквітле вечорове світло,
моєго літа прохолодні житла,
зими студної найтепліший день мій.
Щемлива туга і барвистий голос,
жага одчайна і бажання ловчі,
цілованого смутку вогкі очі,
покоси радості, уплетені у волос.
Під серця-місяця ласкавим сяйвом
твоєго обширу моє безмежжя.
Ти – голої душі тонкі одежі...
Зрослися осереддям і покрайно.
* photo by Vitor Schietti
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Сніг_на_голову