[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pYuKWxTplC0[/youtube]
Упала крапля на долоню,
А я подумала - сльоза.
І знову серце у полоні,
Ось знову плачуть небеса.
Надворі спека неймовірна,
А дощ розсипав це срібло.
Яка природа ця манірна,
Куди це хмару занесло?
І знову сонце й дощ в одному,
І радість, й сум..Як зрозуміть?
Далеко десь розкати грому,
Ну як оце все оцінить?
Чи збився дощ цей знову з курсу,
Чи це предвісники чогось?
Та я подумати тут мушу:
Чи, може, сльози ці когось?
Не плачте, сині небеса,
І не тривожте мою душу.
Яка гірка оця сльоза!
Її з руки я стерти мушу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Н-А-Д-І-Я