*** *** ***
«Семаргл»
***
Мішіах -- моє ім'я..,
З вовком Срібним
Прийшов битись я,
Бо час настав
Вибору,
Коли зміни у світ
Вступили знову,
Як етап новий
Гри,
Де рівень зовсім
Інший знайшли --
Хто до цього
Прийшов,
Через сподівання
Та кров Семаргла
І... світить Надія,
Молитвою зла,
Коли згинуло слово,
Що правда,
Бо вовка
Сила Духу прийшла --
З тим Деміурга
Воскресінням,
Яким живе любов
Свята,
Як самопожертва,
Бо Київ-Русь сіяє
Вовком Срібним зміни :
Семаргл -- ім'я якого,
В собі,
Носить, вибраним,
Нація --
В ці Мішіаха дні,
Коли Всесвіт міняє
Колір зір
Та гартує народи,
Випробуваннями --
В своїй новій життя
Істині...
------------------------------------------
13.07.2021; Paris (A / a)
=======================
(!!!)
"Сакральність призначень скрита в нас, як зерно і... якось, комусь, приходить відривками снів, щоби відродити таємниці Істини правди життя..."
---------------------
(Автор -- "Аналізуючи площини таємниць Сакрального вчення предків")
=======================
(!!!)
Найпоширеніший образ вовка, у слов'ян -- Семаргл, який вважався хранителем вічно живого вогню.
Це -- вогненний Вовк з величезними крилами сокола.
У кожному слов'янині живе Семаргл, який бореться з хворобами в тілі людини та злом і несправедливістю в суспільстві.
І зараз прийшов Вік Срібного Вовка Слов'ян для відродження істинної віри та слави Київ-Русі в світі,
як серце Всевишнього в його Праведності...
---------------------
(Автор -- "Відроджуючи таємні знання предків, або Семаргл душі...")
============================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Катинський Орест