Невже насправді винувата,
Коли буває навіть в снах,
Хвилює дух Морська Соната,
Що з гіркотою на устах…
Навіть душа співає з сіллю,
Про суть всього мого життя,
Коли й прокльони заметіллю,
Від рідних замість співчуття…
Та кожному своя відплата,
Давно чекає, мабуть, в Небесах,
Моя Морська звучатиме Соната,
Думками вільна доки я, мов птах…
Мелодію мою співає море,
Бо ми із ним давно на «ти»,
Тому і по-коліно навіть горе,
Допоки справді прагну до мети…
Морська моя звучить Соната
Без нових звуків та без слів,
Там де уява вичурно-строката,
Розбила мрії об борт кораблів…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
14.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Lilafea