Люди гіркнуть із часом,
як нестерпний сухий полин,
Особливо, ті, котрі снилися часто,
особливо, ті, яких сильно колись любив.
Дуже шкода про кожну помилку,
кожен злам у чужій душі,
Якби можна було б все згладити
і забрати назад собі.
Та вина - це дитяча іграшка,
і вона не лікує рани
Тільки вчинками, тільки діями,
а не цукром й липкими словами
Розчиняють всю згірклість та сильний біль.
Розчарованість пересолена до огиди,
краще без, може, й краще уже ніяк,
Та, мабУть, кожна крайність є теж шкідлива
і вбиває тебе самого,
як - смертельно отруйний миш‘як.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Тетяна Романів