Я чекала тебе з дороги,
Заглядала в незвідану даль,
Але ранок стелив під ноги
Із туманів заплетену шаль.
Часто-часто дивилась в місто,
Виглядала край свого вікна,
Тільки час утікав навмисно
І приходила енна весна.
Комусь іншому усміхалась,
Шелестіли дерева взамін.
Якось жила, чи проживала
Від порогу — за безліч країн.
А чи може така покута
Нерозділену нести любов?
Ця солодка печаль — отрута,
Аж до серця зворушує кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2021
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА