Відбути ніч, немов тяжку покуту,
і сни молити, наче молитви,
і дихати, і темінь в собі чути,
і на колінах перед повню люту
складати миті втишшя і хитви.
Відбути день, як прощу у нікуди,
і каятися в просвіті жаги,
впадати тінню між вечірні люди
умріяно-усталена, що буду.
І відрікатися від власної снаги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2021
автор: Сніг_на_голову