Скажіть, будь ласка, чи це не диво,
коли з нічого – рясні плоди,
як б’ють джерела на місці пустки,
клекоче бусол, цвітуть сади?
Як зорі в очі із неба скачуть
і залишають у них свій блиск,
як пісня щастя гойдає душу,
а серце пише її на диск?
Як хоче літо туди ступити,
де осінь звила кубло колись,
як щось гаряче, в’язке, нестримне,
як магма, рветься з нутра увись?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)