Незнані нам життя лекала…
Де ті невидимі майстерні?
Кому потрібні долі стерті
І генотип в сорок процентів
Та куприк… /хвостик у коали/
Створив Господь в Своїй подобі –
Це знаю, розумію добре.
І Дух, з небес, в душі- оздобі –
Лиш зріє у високій пробі
Любови справжньої у тОбі.
Людина – витвір неповторний,
Творити здатна і сама.
І ближча їй таки Осанна,
А рудименти всі – дарма
Втручається ще хтось моторний…
Лекал майстерня неземна…
14 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: палома