мої слова
самогубці
що опівночі вистрибують з гортані
як з висотки
падають додолу і розбиваються
об підлогу
об відсутність слуху
адресата
ти цього
не бачиш
бо ж темно бо ж звуків не видно
їхні тіла
м'які на дотик
і кілька мілісекунд ще теплі
доки не випарується звук
мовчки відмальовую
вказівним пальцем
контури скоцюрблених чи
розспластаних слів
фотографую пам'яттю
зітхаю
співчуваючи наче не собі
а ти
вранці
бадьоро ступаєш
босими ногами на підлогу
пританцьовуєш
підхоплюєш мене
весело талапцюємо
по неприбраних слідах
нещасного випадку
яка різниця
зрештою
ми всі щодня ходимо
по чиїхось останках
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Сніг_на_голову