Ці осквернені блискавки - тільки віддих чужого неба.
Ці мандрівки за океан - тільки спалах чужих вогнів,
Ти собі подивись вгору́ і почуєш усе, що треба,
що в собі хоронила ніч під цупким покривалом снів.
Хай обпечені ластівки відречуться гнізда старого.
Хай півонії зацвітуть і зів'януть лише за мить.
Ти собі подивись вгору́ і наслухай розмову Бога,
що нашіптує про любов і про те, що переболить.
І хай нині у серці крик ще танцює свою ламбаду.
І хай руки надій тремтять, розпізнавши огарок тьми.
Ти собі подивись вгору́ і прийми правду - краще правда,
аніж ангел напівсліпий над незамкненими дверми...
19.06 21 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2021
автор: Леся Геник