Доберман

Я  доберман  з  чорною  лискучою  шерстю  
Я  Адам  з  довгим  хвилястим  волоссям  
Я  китолов  у  пошуках  солоного  щастя  

Це  ще  не  все  

У  мене  в  паспорті  віза  до  раю
У  мене  в  кишені  лежить  надія  
І  кожного  разу  як  я  вмираю  
В  раю  призначають  спеціальну  подію  

В  мені  уживаються  різні  істоти  
На  подушці  зранку  шерсть  із  лускою  
А  ще  твої  подерті  колготи
Які  ти  забула  забрати  з  собою

Моя  любов  як  грім  у  повітрі  
Лунко  стікає  гучними  дощами
У  фільмі  про  мене  як  підуть  вже  титри  
Нарешті  розкажуть  що  сталося  з  нами  -

Кінець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2021
автор: Павло Матюша