Цей день мені бреше, що інший, що зовсім інший, –
штовхає у спину все тими ж стежками і сходами,
і тицяє носом в портали і затхлі ніші:
тікай, заховайся, забудься, подихай свободою.
Він кидає в горло повітря і трохи спраги,
а потім тамує словами, немов алкогольними,
і блимає світлом в очі: увага! увага!,
і тішить колінами здертими або мозолями.
У колесі часу й далі біжу марафони,
де кожну хвилину насправді обкладено митами.
Упасти б додолу в тишу спокійно-бездонну...
Цей день є стабільним, це я невиправно розхитана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Сніг_на_голову