В голубих тенетах літа
Загубились ніжні квіти,
Їм печаль мабуть війнула,
А душа сльозу відчула
Заблукали десь у полі
Невеселі їхні долі,
Тільки жевріє надія,
Щоб збулась завітна мрія
Прилетіла мила пташка
Де засмучена ромашка,
Її спів втішає квіти,
Посміхаються, як діти
В голубих тенетах літа
Загубились ніжні квіти
Та надія, ніби мати
Захистить, щоб не страждати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик