[b]Ти моя пташечка рідненька,
Тільки далеко не лети.)
Люблю тебе я вже давненько,
І мрія лиш з тобою йти.
Зі мной в житті будуть пригоди,
І сльозки може потечуть.
Та все це лиш від щастя, люба!
Тільки любов, і "в добрий путь".
Наші сторінки ми напишем,
Будуть там втіха й благодать.
Збудуєм все, що ми захочем,
Дістаним все, що треба мать.
Життя людське, немов та нива,
Що стелиться поміж двох дат.
Яке ж то диво мати крила,
Що можеш ти подарувать.
З ними сягнути просто в небо,
Ми зможем! Бо нема біди,
Усі проблеми перетремо,
І вийдемо сухі з води.
Не "паньський вибір", я це знаю,
Та думай ти про головне,
Не те, що десь за небокраєм,
Не те, що злато, то святе!
Не дай себе ти обікрасти,
І твою душу й розум твій.
Тебе так легко ще зламати,
І опустити до повій.
Та будь із тим, хто в тебе вірить,
І бачить в тобі ідеал.
Не іграшку, що раз "відмітить",
Не річ, щоб просто купувать!
На світі всяких є багато,
Та серед них є і такі.
Для кого зустріч - то вже свято,
І мрія, лиш з тобою йти!
© by Скопець О. (D.A.R.)[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2021
автор: D.A.R.