відмолилися над кульбабками,
відпсалмували
невтомні Божі служниці,
причетні до таємниці
життя вічного – бджоли
увірувавши,
перевдягли кульбабки
яскраві язичницькі
сонцепоклонницькі золоті вінки
на білі крізні
чистоти і святості ореоли
у спадкові глибини засвоєні,
визріваються нині
молитви й псалми,
довершено повні,
у кожній дрібній
кульбабковій насінині –
знання й розуміння любовні
як ми…
люди
у найближчі погожі дні
попливуть у потоках ефіру
парашутиків білих танці –
у їхнім житті єдині,
ніби вони – королеви бджолині…
…так збирають меди
і засівають віру
бджоли – маленькі непоказні
непорочні обраниці
усе мине –
залишиться Боже Слово
і не випадково
символізує душу людську
свічка із бджолиного воску
22.05.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2021
автор: Валя Савелюк