[i]У пахощах полину й споришів,
В ранкових променисто-чистих росах,
Поезіє для щирої душі,
Ти мову серця вийти зовні просиш[/i].
І квітне слово в радощах й журбі,
чи першим проліском, чи пожовтілим листям,
чи ніжністю, що все несу тобі,
чи пам’яттю, що в ностальгії тисне.
[i]Горять медами в золотім ковші,
Частують солодом зворушливі катрени,
Поезія для творчої душі
Живи в мені… бо ти частинка мене….[/i]
/Фото Володимира Козюка./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2021
автор: Білоозерянська Чайка