Летять, летять кульбабочки
У неба височінь,
І дзвонять парашутики:
Дінь - дінь, дінь -дінь, дінь-дінь.
І мчуся, мов на крилах я,
Вітаюся з людьми,
Бо вже давно на дачах
Не бачилися ми…
А літечко, мов з лієчки,
Все полива город:
І радує, і сердить,
Наш трудовий народ.
Можливо, порадіти б лиш
Теплесеньким дощам,
Що дарить щедро літечко
Повсюди й усім нам?
Та цей рік наче літечко,
Взяло лійку в весни,
Нам навіть і не снилося,
Що в змові мо’ вони.
І ллють собі, стараються –
Не витягнеш ноги,
Як сонце гляне весело –
Ми з радості; ги – ги…
Усі радієм сонечку:
Світи, уже світи!
За наші всі слова й думки,
Прости нас, ти… прости…
Бо хочеться з врожаєм щоб!
Жаль праці трударя…
Хай в міру розпогодиться,
З врожаєм буде нам!
В.Ф. - 14. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: Веселенька Дачниця