Слова його жасмином пахли
У ніч під зорями любові.
Село у тиші засипало -
Душевна ли́лася розмова.
І місяця сипалось срібло!
Сузір'я вдихало те літо,
Тремтіла жасминова риза
Й легенько пелюстя тендітне.
Але ж у жасминове літо
Проникла якась прохолода.
Гіпотез рої, розмаїтість,
Тайнопис - у серці колода.
Довір'я, мов біле пелюстя,
З жасмину злетіло від вітру.
Нічим не заповнити пустку.
Чому так, жасминове літо?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)