Створив Бог жінку чоловіку

Створив  Бог  жінку  чоловіку,  
 Узявши  часточку  ребра,  
Щоб  з  ним  у  парі    аж  до  віку
Вона  щасливо  прожила.  

З  ребра,  що  взяв  із  його  тіла,  
Немов,  продовження  й  завжди
Так  само  мислила,  й  робила,
Й  могла  шляхом  поруч  іти.  

З  ребра,  що  в  нього  під  рукою,  
Щоби  її  він  захищав,  
Щоб  милувавсь  нею  такою
І  завжди  за  руку  тримав.  

З  ребра,  що  в  нього  під  сердечком,  
Щоби  її  так  й  називав,  
Казав  щодня:  Моє  серденько!  
Та  вірно  й  щиро  щоб  кохав.  

Створив  Бог  жінку  чоловіку,  
Тож  всі  по-божому  живіть:  
Ростіть  дітей  і  аж  до  віку
Разом  удвох  цей  світ  любіть.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Ольга Калина