Сліпою куля бути не могла
В приціл оптичний ворог бачив жертву.
І хижа тінь двоглавого орла
Над Василем вже була розпростерта.
Талант! Йому аплодував Париж!
Купався він в оваціях і славі!
Та поміняв він славу і престиж
На змогу прислужитися державі.
Коли одні втікали за кордон,
А інші ухилялись від призову,
Обрав він добровольчий батальйон,
У правий сектор йшов по серця зову.
Псевдонім «Міф» для себе він обрав
Сценічний образ, яким жив на сцені.
Орфея він з Гераклом поєднав,
Співак і воїн, і герой, і геній.
Він став до бою з зброєю в руках
Щоб від кацапів землю захистити,
Василь Сліпак залишиться в віках,
Про нього пам'ять буде вічно жити.
Полишив світ і це земне буття,
Задля свободи, захисту країни.
Приніс у жертву він своє життя
Заради перемоги України!
Приспустимо до долу прапори,
Героїв прах волає до відплати!
І нам вони наказують згори
В руках тримати міцно автомати!
10. 06. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2021
автор: Мирослав Вересюк