Заглянь у природу…

Краса  сама  по  собі,  якщо  визначена  правильно,
То  може  поступово  розквітати  і  більшати.
Та  швидко  і  поступово  в'янути,  псуватися,
З  любов'ю  йти  у  путь,  бути  порадницею  в  судьбі...

Вона  не  припускає  жодних  ступенів  хвиль  блиску,
Але  має  реальні  форми  в  реальному  житті.
У  скверах  і  садах,  всюди  ти  -  величний  світу  плід,
Який  вміє  із  серця  полум'я  кресати,  тішить...

Заглянь  у  природу...  Любо  подивись  на  людину.
Краса  приголубить  і  озветься  в  тобі  доброта.
Ця  сила  пробуджує  людяність,  щирість  понині.
...Країна  набідкалась,  наплакалась,  як  сирота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2021
автор: Маг Грінчук