Корочун

Шаленим  вітром  виє  Корочун,  
З  засніжених  верхів  ялин  гукає.  
Раптової  загибелі  віщун  
Суворо  крізь  замети  поглядає.  
Покладено  шматочок  на  поріг  -  
Від  темних  сил  чи  відьми  захист  буде.  
Ховався  по  домівках  хто  як  міг,  
І  готував  свій  вирок  місяць  грудень.  
Св'ящений  хліб,  скоріще  просвіти,  
Котися  по  долівці,  дай  надію!  
Якесь  нещастя  нам  пророчиш  ти,  
Або  відлигу,  про  яку  так  мрієм?


[i]грудень  2020[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2021
автор: Мирослав Бісаврюк