Уздовж посадки жовто- зелені полотна,
Його весна, спромоглася вміло зіткати,
Яка краса,в високих травах зореквітно,
Оком окинеш, справді можна й заблукати.
Ранковий подих накинув сріблясті роси,
Кульбаби вмились, вмить розкрили парасольки,
Стрічали сонце, ласкали промінці– коси
І ніби впоспіх,повертали голіво́ньки.
Все завмирало, слухало дзвінкоголосся,
Птахів переспів, дзвенів, плинув у долину,
Веселий щебет, здіймався у піднебесся,
Й раптово губивсь, досяг бажану вершину.
Перші дні літа, так волого і барвисто,
Попід посадку синіють очки барвінку,
Наче розсипалось у спориші намисто,
Схоже світінню небесних тіл у відтінку.
І ця картина, моє серце зігріває,
Радість і ніжність сповиває мов дитину,
Ласкавий промінь за плечі обіймає,
Так несподівано осяяв літню днину.
04.06.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2021
автор: Ніна Незламна