[i]Серед степу соняхи сторожко схилилися,
Соловейка співи – стежка світлих снів.
Скатертина сонячна спекою стомилася –
Старший син сніданок скуштувати сів.[/i]
Скривиться сердега стопці самогону
Славної слив’янки, свіжина своя.
Сало серед столу спритно стягне Соня*,
Селянин сміється – снідає сім’я!
[i]Сирником, сметаною, солодили сливами…
Схлипувало сонце, споглядало стіл:
Сховком стиглих соняхів, світом степу сивого –
Стільки стало сиротами справжніх світлих сіл.[/i]
*кішка
Надихнула картина Олександра Мицника «Борщ»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Білоозерянська Чайка