Світла пам'ять ( Кондратюку Миколі Степановичу)

Пам'яті  свого  земляка,  однокласника  
Кондратюка  Миколи  Степановича    присвячую:



Нехай  земля  стели́ться  пухом
І  вирушає  в  світ  душа.  
Й  як  пташечка,  єдиним  змахом,
Розправить  крила  неспіша,
Окине  оком  вже  востаннє:  
Знайомих,  друзів  і  свій  дім,
Де  залишились  сподівання
І  мрії  нездійснені  в  нім;
Де  незакінчені  ще  справи  
Тебе  чекатимуть  завжди
І  на  світанку  лиш  туманом
Ти  повертатимеш  сюди;
Постукаєш  тихенько  в  шибку,  
Кругом  подвір’я  обійдеш,  
Скупу  сльозу  тихенько  витреш
і  непомітно  відійдеш.
Душа  ,за  хмарами  як  пташка,
Змахне  крилом  -  і  в  синю  даль,
Й  донизу,  в  поле  на  ромашки,
З  дощем  посипеться  печаль.  
Світла  пам’ять  і  Царство  Небесне  твоїй  душі,  Миколо!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2021
автор: Ольга Калина