Кохання незабуте

Садів  цвітіння,  шелест  трав,
кохання  незабуте.  
Рука  в  руці  і  дотик  губ
так  хочу  повернути.
Мить  щирого  зізнання,  
перших  слів...
Обійми  ніжні,  
щирість  почуттів.
Я  знаю  все,  колись  там  була,
в  саду  з  тобою,  
і,  здається,  чула
палкі  слова,  зітхання,  сміх,
торкання  перші,  
наш  солодкий  гріх.
І  клятва  вірності  назавжди,
не  покину!
Люблю  тебе!  
Лише  до  тебе  лину.
Не  відповів,  пішов...
Була  весна..
Для  мене  ти  не  той?
Чи  я  тобі  була  не  та?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Ніка Гордон