[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3KhrJrGZAfg
[/youtube]
Слабка маленька соломинка,
Ну як попала ти сюди?
Ти проти моря, як краплинка,
Від нього взнаєш ти біди.
Така у тебе ця рішучість,
У спадок в кого ти взяла?
Забула ти про неминучість,
Вона у розпач не звела?
Захвилювалось море синє,
Раз-по -раз кидало хвильки.
Та хвилювання було пізнє,
Вже не такі були думки.
Маленьку вкрили з головою,
Ось-ось піде вона до дна.
Вже хвилі сунули стіною,
Вона трималась. Дивина!
Нептун все бачив, дуже злився,
Царя як можна обмануть?
В своїх думках він загубився,
Не може він оце збагнуть.
Він посилав шалені хвилі,
Та все трималась соломинка,
Її із злістю все топили,
Яка ж смілива ти, стеблинка!.
Мене ти втримаєш колись,
Як не туди мене нестиме?
Зі мною поруч опинись...
Людське життя, як море синє..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Н-А-Д-І-Я