дитинко, слухай мого застереження,
бо це воно й є: ти багато чого не вмієш.
навчися про себе дбати. зокрема не купайся в багні.
коли ти чешеш волосся, з нього вистрибують жаби;
коли роззявляєш рота, з нього тече брехня.
ця кімната – вона лиш одна
з багатьох нескінченно подібних,
що містять себе в собі,
і в обидва боки повторюються.
і в кожній з тих нескінченностей
ти в числі всіх себе перед дзеркалом поводишся, як електрон,
що не тямить свого існування, і не існує без нагляду
ще тобі треба знати: кролик живе в норі,
що й вона є в норі, що та – в такій самій,
просто на вищому рівні реальности;
в кожній з тих нір – свій кролик,
як в кожному вчинку живе його виправдання,
неприйнятне для нашого світу.
що мені з цим робити? маю підозри й докази,
незаперечність і впевненість. ти порушила цей закон.
він, щоправда, неписаний; ти про нього не знала,
отже порушила навіть не знаючи! це – видатне досягнення.
а проте ж ти багато чого не вмієш. признайся, й тоді побачимо,
чи навчишся ти розуміти механізми космічних справ.
о, вогонь у твоїх очах миліший, ніж долар в кишені!
обачайся, дитино: я не беру хабарів.
отже, ти – винна, і хочеш понести своє покарання,
– отже, те, попереднє, було занадто легким!
пожартував. дай трохи часу подумати:
тиждень чи місяць. вже знаю: сам, як завжди, понесу.
ти даєш мені більше прибутку, ніж я на тобі втрачаю,
а звичай терпіти сором – то моя індіянська звичка.
ти вже йдеш? ну гаразд. в хаті страшенний безлад,
і натоптано. треба все мити й чистити. –
я не хотів би, щоб ти страждала, спостерігаючи
the unwritten law, deep purple
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: mayadeva