Вчора дивився єлейний фарс Савіка Шустера від 21 травня 2021 року. Час від часу не витримував і виключав звук, але вирішив додивитися цей фарс до кінця. Було три частини, дві з який повністю були присвячені пану Кличко. Як по мені, то в цій виставі Савік Шустер проявив себе вельми двозначно, бо з одного боку, він рядився традиційно у Об’єктивність, а з іншого – все було організоване так, щоб її не було.
Гості.
Усіх гостей можна згрупувати таким чином: Кличко та його соратники, тра-диційні вороги пана Зеленського в різній упаковці, нібито об’єктивні критики пана Зеленського – всіх їх абсолютна більшість; 1 чиновник – глава Фіскаль-ної служби Вадим Мельник і 2 представника Влади – Олена Шуляк та Давид Арахамія.
Запрошені представники громадськості – 49 киян. Чому 49? Навіщо? По хо-ду п’єси їх роль проявилася.
Дійство.
Два відділення біля мікрофону стояв недорікуватий мер і багатослівно роз-казував про те, що він гарний, що Президент виконує політичну розправи над ним, бо знищує таким чином конкурента на майбутні президентські ви-бори, що він не може відповідати за субпідрядників і навіть за підрядників, що треба боротися за щастя, за єдність, за порозуміння, за щастя киян, що він саме це і виконує – і все в такому дусі, немов з’їдена платівка. Навіть на абсолютно конкретне питання пана Арахамія він хвилин 10 розказував таке. При цьому його слова весь час супроводжувалися бурхливими оплесками запрошених киян. І це було перше, коли я зрозумів для чого їх запросили і яких саме запросили.
Час від часу Савік Шустер показував цитати із зустрічі Президента зі журна-лістами і це немов давало натхнення пану Кличко та всім іншим повторювати одне і те саме – про велич мера і про ницість Президента – ні, вони прямо не казали що Президент зрадник України, хоча таке весь час і звучало у кон-тексті промов, але про це з великою радістю та пафосом говорили відверті вороги Президента – політичний пристосуванець пан Гончаренко, який, зда-ється, нарешті повернувся до своєї альма-матер, та споконвічний правдобо-рець від Юлі пан Власенко.
Біля мікрофону стояло двоє – величезний та могутній пан мер у білій сорочці та маленький, щуплий голова Фіскальної служби пан Вадим Мельник в тра-диційному строї чиновника. Його доповідь, пояснення та демонстрація слай-дів весь час накривалася бурхливими коментарями присутніх, хоча і треба віддати йому належне – він тримався спокійно і коректна вів себе.
Фарс правив бал.
Стверджувалося, що пан Зеленський заздрить пану Кличко, бо той всесвіт-ньо відома людина, тому і є політична розправа. Пан Савік відмітив, що найменше присутня аудиторія у студії показала підтримку Президента тоді, коли він сказав, що голова Київської адміністрації є його вертикаль. Потім пан Савік провів опитування аудиторії і вона, безумовно, показала, що все це – політична розправа Президента над білим і пушистим паном Кличко. Пан Савік навіть із насолодою підкреслив, що представники старшого покоління із цих 49 киян дали 67% впевненості в цьому! Це друге, для чого була потрі-бна аудиторія в 49 людини – імітація підтримки пана Кличко киянами.
Слова двох представників Влади про кошмарні негаразди, які є у Києві, у столиці України, повністю тонули у Великому Захисті видатного мера та йо-го захисників, адже до того ж він є ще і головою спілки мерів України. От як!
Що ж, маємо два вельми показові обставини. Цікаво почути, що я помиля-юсь.
1. Ситуація у Києві.
Перераховую те, що лежить на поверхні і що всі знають:
- Відсутність Генерального плану розвитку Києва. Але тепер викори-стовується ДПТ- детальне планування території, що дає широкі ко-рупційні можливості.
- Саме тому у Києві знищуються історичні малоповерхові будинки, на їх місці споруджуються висотні потвори і при цьому нема нічого святого – навіть територія Софії Київської є ласий шмат, навіть центр Києва, а подніпрянський силует Києва зруйнований цими пот-ворами більш ретельно, ніж це робилося в часи Советікусу.
- Саме тому Київ, який колись, але ще недавно, був найзеленішим міс-том Європи, давно втратив цей статус – тепер кияни пробують захи-стити залишки зелених територій від хижих пазурів забудовників – Татарка, Совські пруди, Пуща Водиця, Голосієво та маса дрібні-ших ділянок битви за щастя киян жити в комфортних умовах. Хре-щатик, який був колись буйством зелені та краси каштанів, тепер та-кий тільки на старих фотокартках.
- Саме тому повітря Києва одне із найгірших у Європі.
- Саме тому у Києві автомобільні корки стали звичним явищем.
- Саме тому ливні та дощі затоплюють вулиці та житлові території.
- Саме тому досі будується знаменитий міст через Дніпро.
- Саме тому…
Переконаний, що кожний киянин легко може продовжити перерахування, яке я вище розпочав робити.
ЗВЕРТАЮ УВАГУ: пан Віталій Клично Є МЕРОМ КИЄВА 7 РОКІВ!
2. Чому обрали пана Кличко мером? Як по мені, то причина проста ( я не голосував за нього).
Це є одним із наслідкі колоніальної залежності України від Московії та руй-нівні дії Советікусу.
Справа в тому, що для Російської імперії та і для російської ментальності, яка є фактично спадковістю Золотої Орди, завжди був важливим Інститут Ідолів. Цю концепцію/ідеологію Советікус зробив довершеною – згадаємо : Павки Морозов та Корчагін, Стаханов, Зоя Космодем’янська та молодогва-рдійці…Але це був, так би мовити, довоєнний пласт героїв, а після війни цей Інститут був удосконалений: тепер героями ставали спортсмени, показові ударники праці, космонавти тощо і у свідомості громадян формувалося пе-реконання, що ці видатні люди є видатними в усьому. А головне: такі люди самі були переконані, що це якраз так і є. Тому таких людей обирали депута-тами на різних рівнях, висували на керівні посади. І це міцно закріпилося у свідомості пересічних громадян.
Велич пана Віталія Кличко в якості спортсмена зіграла зло із киянами та і з ним самим, бо фактично час правління пана Кличко показує, що його адміні-стративні та менеджерські здібності і близько не наближаються не тільки до його спортивної величчі, а і до звичайного стану нормального чиновника.
Вчора, коли я дивився це дійство, мені стало жаль пана Віталія Кличко. Він, холоднокровний боксер, талант всесвітнього значення, стояв перед мікрофо-ном і хвилювався як першокласник, який нашкодив, він недорікувато бубнив одне те саме, виправдовувся, хоча при цьому і говорив, що не відправдову-ється. І я пригадав, що існує офіційно визнана хвороба «енцефалопатія бок-сера (деменція боксера)», яка обумовлюється ударами по голові боксера.
Цікаво, а що може сказати хтось із фахових психіатрів про можливу хворобу пана мера?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2021
автор: Левчишин Віктор