Зацвіла черемха білим, білим цвітом,
А мені коханий пригадалось літо.
Ранок росянистий і трава пахуча,
У тумані білім заховалась круча.
Дуб стоїть мов лицар, нас оберігає,
На калині в лузі, птах пісень співає...
То веселі чути, то сумні заводить
І так мелодійно у нього виходить.
Щоби не зігнати, тую птаху з гілки,
Ми тихенько любий піднялись на гірку.
Ближче до хмаринок, до ясного сонця,
Що вляглось тихенько на моїй долонці.
В низині лишились береги і річка,
Б'є ключем джерельце, холодна водичка.
В тиші цій ранковій, ми з тобою двоє,
Листячком торкає зеленим тополя.
Обіймає вітер стан її легенько,
Трепетно забилось чомсь моє серденько.
То лягли на плечі, милий твої руки,
Пригадалось літо, що несло розлуку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)