Сюр

десь  там
високо  
на  дні  білого  неба
         птахи  плетуть  павутину
         з  гаряче-білих  променів  
дзьоби  дзенькають
                                     тнуть  і
                                             зшивають
тонкі  сталеві  нитки
щоранку
птахи  закидують  неводи
і  рибалять  людей

вони  мостять  гнізда
                                                     глибоко  в  норах
викладають
каменями  гладкими
лускаті  крила
                             вправно  гребуть  пісок
що  сиплеться  вгору
уночі  птахи  виють  на  місяць
           спостеріючи
           як  з  хмар
           дощем
           через  пуповини
стікає  додолу  материнство


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2021
автор: Сніг_на_голову