( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПО́ДРУГИ")
М.: Пряде Весна. Собою світ барвує,
Всиляє в землю трави гладді швом.
Проміння блиск у квіти пелюсткує,
Печатить до́вкіл сяючим тавром.
Н.: Мережить цвітом, листом і травою,
І вишиває, чим раз вдалий взір!
Так лиш Весна уміє синявою
Зіграть з природою симфонії нові ...
М.: Приспала вечір на своїх колінах,
Його гойдає співами сонмів,
І виграє на арфах й віолінах,
Згубивши смак невизначених слів.
Н.: Щипає струни і дощем гаптує,
І залишає барвінковий слід,
Який лише тонка душа відчує ...
Ту неповторність, запах, мрій політ ...
М.: Пряде Весна. Серця собою живить,
Чарує, прянить леліт́ок бескид ...
Когось зламає, а когось окрилить,
Весна пряде життєвий сонцевид ...
Марія Дребіт - Наталія Грицан
18.07.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2021
автор: VIRUYU